15 Липня 2021 - перша публікація російською
15 Жовтня 2022 - перекладено на українську мову
Вперше я познайомився з комп'ютером ще коли мені було 4 роки, проте що може дитина у такому віці? Тоді був 2005 рік і тоді діти ще не розуміли, що взагалі може статися, якщо натиснути ту чи іншу клавішу на клавіатурі. Не те, що зараз: діти у два роки можуть користуватися телефоном і при цьому розуміти, який результат вони отримають. Тоді мене просто садили за Paint і я просто щось малював – просто водив мишою та щось змінювалося. Клавіатурою я взагалі не користувався, а якщо користувався, то натискав на все підряд, щось друкувалося і я казав: "Ось я щось написав, почитай.". Коли я пішов до школи і навчився читати та писати, тоді я вже намагався якісь романи писати і написавши 8 рядків я казав, що я написав повноцінний твір і домовляв, що його можна продавати...
Варто розуміти, що я родом зі східної Європи та інтернет у звичайних людей став поширюватись лише останні років десять, проте наша родина досить бідна і у нас повноцінний інтернет з'явився лише у січні 2016 року, а сам комп'ютер (той старий, який мені дістався з 2005 року) у мене був до 2019, потім я його поміняв.
У таких умовах у мене не було достатньо можливостей брати інформацію ззовні, і я методом наукового тику самостійно пізнав закони комп'ютерного буття на своїх помилках. Років із 10 я розумів, куди варто лізти, а куди краще не потрібно, тому в мене ніколи не було проблем із системами (якщо вони й ламалися, то не через мене). Я самостійно вивчився комп'ютерної грамотності. Однак з появою інтернету, я ще не був готовий до більш глибокого вивчення комп'ютера. Перші мої спроби вивчити якусь мову програмування були ще в 2018: я тоді всі два тижні зимових канікул витрачав кілька годин на вивчення Python, але з поверненням на навчання мені довелося зупинитися.
Я звичайно одразу після школи хотів піти на якусь спеціальність, пов'язану з програмуванням, але не доля, бо у нас у місті було лише два ПТУ: залізничне та сільськогосподарське. Я пішов після дев'ятого класу до залізничного училища вчитися на провідника-касира, і закінчивши там навчання у 2020 році - я отримав диплом про середню технічну та повну шкільну освіту. Я склав усі державні іспити вище за середній бал і подав заяву на навчання за спеціальністю "Комп'ютерна інженерія" до Центральноукраїнського Національного Технічного Університету.
У липні 2021 року я вже закінчив перший курс, проте я самостійно просунувся на навчання набагато далі. Я розумію, що я найкраще проявляю себе в програмуванні, хоча й не обділений й іншими талантами по роботі з будь-якою електронною технікою. Найбільше я цікавлюся розробкою стандартних настільних додатків, але є тяга і програмувати різні мікроконтролери і створювати девайси типу роботів.
Як можна зрозуміти, я пройшов досить довгий шлях пізнання себе, хоча 20 років ніяк не зрівняються з 30, 40, 50 роками, проте саме в молодому віці вирішується доля людини всіх наступних років: що вибереш, так і житимеш! Найбільше я набрався досвіду саме за останній рік навчання, оскільки ведеться який-небудь контроль за розвитком, хоча якби я не навчався в університеті, я цього річного прогресу міг би домагатися 3-5 років або взагалі забив би на це. Однак при досягненні певного рівня вже неможливо зупиниться! І якби я зараз закінчив би навчання в університеті, я б не зупинився ніколи і ні за що! Досить великий шлях я пройшов...